Весільні традиції. Навіщо наречений переносить наречену на руках через поріг? - Весільні традиції, звичаї, свадебные традиции и обряды

Палестина

В Палестині по цей день наречену часто переносять через поріг так, щоб її ноги до нього не торкнулись, ящо випадково станеться така необережність, її розглядають як поганий знак.

Росія

В деяких частинах Росії наречену переносить через поріг хтось із гостей, але є райони, де наречену переносить наречений.

Франція

Кажуть, що звичаю переносити наречену через поріг дому строго дотримувалися в Лотарінгії і в інших її місцевостях.

Шотландія

В деяких частинах Шотландії ще на початку XIX ст по прибутті весільного кортежу до дому нареченого "молоду дружину піднімали над поргом, або над першою ступенькою при вході, щоб зберегти її від впливу шкідливих чар або дурного ока"

Греція

В Греції наречену підіймають над порогом не даючи їй доторкутися до нього ногами. Такий же звичай існував в Стародавньому Римі.

В чому ж заключається суть традиції переносити наречену через поріг її майбутнього дому?

Плутарх вважав, що в Римі ця церемонія могла з'явитися як спогад про викрадання сабіянок, яких давні римляни захопили собі в жінки. За приданням, Рим першопочатково був заселений одними чоловіками. Засновник Рима, Ромул влаштував свято і запросив на нього сусідське плем'я сабіян. Під час свята римляни викрали у неозброєних гостей дівчат, що послужило причиною війни між ними.

Деякі із сучаних авторів доводили, що цей весільний звичай являється пережитком давньої традиції набирати в полон жінок у ворожого племені і силою приводити їх в дім захопника.

Але на противагу цим теоріям, можна розповісти про те, що  перенесення наречених через поріг навряд чи можна відокремити від прикмети, коли наречена повинна переступити через поріг, щоб не торкнутись його ногами.

Останні, не тримють в собі жодного натяку на насильство, чи примус, наречена за власним бажанням вільно входить в будинок свого нареченого, намагаючись, лише не зачпити при цьму ногами поріг, і правило це, як відомо, по меншій мірі таке ж старе, як і преше оскільки воно описується і давніми індійським збірками законів, що взагалі не зазначають про перенесення нареченої через поріг.

Це дає нам право зробити висновок, що обряд перенесення молодої жінки під час шлюбної церемонії в дім її чоловіка слугує лише попереджувальною мірою від торкання її ніг об поріг являється лише випадком страху, властивого багатьом народам світу.

І все ж, в чому ховається причина такого страху наступити на поріг?

Для чого всі ці міри, що попереджують можливість торкання, саме цієї частини будинку?

Очевидно, в основі всіх приведених звичаїв лежить релігійне, або забобонне уявлення про якусь небезпеку, яка загрожує тим хто на неї наступить, або присяде.

Римський вчений Варрон, один із засновників вивчення фолькльора, дотримується такої думки, що звичай піднімати наречену над порогом мав на увазі, попередити похабне штовхання ногою предмета, що присвячений богині Весті.

В інших місцевостях, вважали, що в порозі водяться духи, і одного цього повір'я досить, щоб зрозуміти страх народу ступити на нього ногою, чи сісти, тому що такими діями можна, звичайно, занепокоїти та роздратувати цих неземних істот, що найшли собі тут притулок.