Весільні прикмети - Весільні традиції, звичаї, свадебные традиции и обряды

Щось нове, щось старе, щось позичене та щось синє - чотири речі, які повинна мати на собі наречена. Ймовірніше, цей звичай має не місцеве, а іноземне походження. Трактувань щодо нього знайдеться декілька, ось найпоширеніша: нове - заради нового щастя, синє - як символ незайманості, чистоти; старе - символ минулого життя нареченої; позичене - в знак дружби, довір'я, таку річ треба берегти, як і всі позичені речі, щоб повернути неушкодженими.

Весільна сукня. Золоте правило: наречений має право побачити весільну сукню лише у день весілля. Якщо молода вирішила замовити сукню під індивідуальний пошив, то вона не має ні в якому разі шити щось для цієї сукні сама, тому що скільки разів кольне голкою вона, стільки разів уколе її життя.

Монета у взутті нареченої. Згідно із забобоною, це приносить щастя у сімейне життя. Правда, ніхто не каже, які мозолі натирає за цілий день така щедрість...

Дощ у день весілля. На початку весілля дощ - недобрий знак, молода плакатиме у подружжі. А ось під час вечері дощ, навпаки - це добре, адже приносить багатство. Цікаво, для нареченого що є дощ, що його нема - однаково.

Обручка. Хитрі молодиці трохи загинають палець у той момент, коли наречений надягає обручку, адже вважається, що у кого при надяганні обручки вона застрягне, той і матиме більшу владу у сім'ї. А ось упасти обручці вважається поганим знаком.

Розмарин. Здавна розмарин - символ подружньої вірності. За народною традицією, розмарин вплітали у вінок молодої, а молодому прикріплювали до нагрудної кишені.

Биття стакану/тарілки. Цей звичай міняється від регіону, але суть його в тому, щоб грюкотом розбитого посуду відігнати злих духів, які начебто бояться шуму. До речі, з цією метою почали прив'язувати до весільного кортежу консервні банки.

Посипання рисом та пелюстками троянди. Дорогу до вівтаря, а в декотрих регіонах при виході з церкви, дівчата посипають пелюстками троянди, а вже обвінчану пару - рисом, що в обидвох випадках повинно приносити подружжю плідність.

Дати в руки нареченої потримати хлопчика. Раніше такий звичай був надзвичайно актуальним. Під час весільної вечері на коліна молодої саджали хлопчика, що мало означати, що у сім'ї обов'язково повинен народитись і хлопчик, щоб продовжити ім'я родини.

Нарізання торту. Під час нарізання першого шматка весільного торту уважно спостерігали, чия рука зверху. Вважалося, що той і стане хазяїном у хаті. Першим шматком молоді повинні нагодувати одне одного, «щоб життя було солодким».

Букет молодої символізує щастя нареченої. Бутоньєрка нареченого виникла саме тому, щоб таким чином продемонструвати і його щастя.

Кидання букету молодої. Після одруження-вінчання букет, як символ прийдешнього щастя, вже не потрібен, адже щастя прийшло! Тому виник звичай кидати його молодим незаміжнім дівчатам. За повір'ям, хто його спіймає, та і вийде заміж наступною.

Кидання підв'язки молодої. Звичай ввели на зразок кидання букету молодої. Наречений кидає підв'язку неодруженим чоловікам. Хто впіймає - одружиться наступним.

Хліб і сіль. У новому, спільному помешканні завжди повинні бути хліб і сіль, що покликано символізувати постійний достаток сім'ї. Для наших предків хліб був найважливішим серед усіх страв, а сіль - дорогим подарунком, яким розкошували тільки заможні. Тепер хліб і сіль символізують достаток.