Весільні традиції Чернігова - Весільні традиції, звичаї, свадебные традиции и обряды

Першим етапом весілля було сватання, під час якого обмінювалися хлібом і домовлялися про одруження. В Чернігівському регіоні сватати приходили в неділю. На понеділок не призначали жодних відповідальних заходів, тому що цей день вважався важким.

Вся церемонія сватання починалася з принесеного сватами хліба, який вони ставили на стіл, зайшовши до хати. Крім хліба свати обов’язково брали з собою сіль і горілку. Обов’язково треба було нести хліб у хустині чи рушнику.

В деяких селах Чернігівської області хліб, з яким приходили свати, називали «пирогом». Він мав форму пирога, посередині розділеного канавкою – ніби складений з двох довгуватих половинок. На всій території хліб, який принесли з собою старости, обов’язково різали й ставили на стіл. Такий звичай можна пояснити як об’єднання двох родів. Наречена розрізала пиріг по канавці лише в тому випадку, якщо давала згоду на шлюб.

Для сватів готували закуску: сало, ковбасу, яєчню, сметану, горілку. Наречена не сідала до столу, а подавала вечерю. Також вона пригощала дівчат горілкою і хлібом, принесеним нареченим. Після вечері, замість з’їденого дівчатами хліба, вона давала нареченому свій коровай, загорнутий у гарну хустку – подарунок свекрусі. В деяких регіонах Чернігова наречена ще й обдаровувала дівчат «обручальними» рушниками.

У день сватання пили тільки першу чарку, вечеряли і розходилися. Другого й третього дня «пили могорич» і в домі нареченого, і домівці нареченої. Увечері наречений з родичами і з музикантами приходив до хати нареченої, де починалася гостина. Після гарненького пригощання вся весела компанія відправлялася в гості до нареченого.