За традицією весілля призначали на осінь, коли завершаться польові роботи і люди запасуться продуктами. За тиждень до початку весілля молода з дружкою, одягнувшись у весільні шати, по черзі обходили односельчан і запрошували їх на весілля. Перед тим, як піти в село, просили благословення у матері нареченої. Хрещених батьків запрошували з особливою повагою. Їм обов’язково тричі кланялися. Наречений із старшим боярином теж ходив по селу, запрошуючи своїх гостей.
В суботу в домі нареченої збиралися коровайниці. Їх завжди була парна кількість, а вибирали пекти коровай поважних жінок, щасливих у шлюбі. За звичаєм кожна жінка, котра брала участь у виготовленні цього обрядового хліба, приносила з собою яйця, борошно, цукор і масло. Крім короваю пекли дівень і шишки. Шишок пекли таку кількість, скільки гостей планували запрошувати на весілля. Вся ця захоплива робота супроводжувалась піснями, оскільки «коровай без пісні − як наречена без роду».
Недільний ранок усі проводили в очікуванні урочистого свята. Коли ж біля хати нареченої починала звучати музика, з усіх кінців села і хуторів збирався народ: йшли парами, сім’ями, приносили з собою у вузликах продукти і хліб. Кожного, як справжнього учасника обряду, музиканти зустрічали урочистою мелодією. А коли за нареченою приходив наречений, то наречену, як правило, «продавав» її брат.
Перед вінчанням, молодих благословляли батьки. Боярин подавав їм хустку й виводив з кімнати. Біля порога молоді тричі кланялися батькам. Проводжаючи до воріт молодих, мати посипала їх житом, цукерками, монетами, горіхами.
Поки молоді вінчалися, в домі накривали стіл, ставили стільці. На поважному місці, в кутку, лавицю накривали вивернутим кожухом. Це було місце для молодих. Тут на стіл ставили коровай і дівень, обвитий червоною стрічкою, а внизу клали дві зв’язані червоною стрічкою ложки.
Дорогою з церкви додому парубки перегороджували шлях молодим. Ставили на дорозі стілець, накритий рушником. На нього клали хліб-сіль і відро з водою. Молодий з цього відра набирав кухоль води, напував свою наречену й пив сам. Хлопці виливали воду молодим під ноги, а наречений переносив наречену на руках через розлиту воду.
Коли молоді поверталися з вінчання, назустріч їм виходив батько з хлібом і сіллю, а мати - з іконкою і благословляли дітей.
Аліса Маркелова - Олексій Сілаков
28/04/201227/05/201209/06/201214/07/2012
Завантаження