Весільні традиції Миколаєва - Весільні традиції, звичаї, свадебные традиции и обряды

Весільні ритуали, сформовані на традиційній обрядовості мешканців Миколаївського регіону, поділяються на декілька етапів.

Весілля в селах Миколаївської області містило всі відомі весільні етапи: заручини, оглядини, сватання. Саме весілля тривало впродовж трьох днів (п’ятниця, понеділок, вівторок). Наречений їхав до нареченої на конях, потім вони разом ходили по селу і запрошували на весілля. Спеціально для запрошення гостей готувався обрядовий хліб − шишка. На третій день всі запрошені несли до хати, де відбувалося весілля, курок. Жінки готували різноманітні страви з курячого м’яса і подавали до столу, а тим часом відбувалися гуляння: майбутніх молодят катали на конях, потім разом сходилися свати і батьки молодих. Танцювали під гармошку, балалайку, співали обрядових пісень.

Весілля відбувалися найчастіше взимку, тому на столи подавали солоні огірки, капусту, яблука, помідори, пироги, вертути, плачинди. Трохи пізніше до традиційних весільних страв додавалися й приготовані в печі м’ясо і риба, холодець, компот, смажена капуста. Горілку робили з цукрового буряку й називали її сивухою.

Існував також весільний звичай, коли всі незапрошені на весілля мешканці села приходили увечері дивитися на наречену. Для них господарі готували лавиці у дворі. Ці гості танцювали, слухали музику, спілкувалися з молодими, і від цього весілля ставало ще веселішим, наповнювалось сміхом і жартами. Коли батьки запрошували до столу гостей, незапрошені розходилися.

Змінювалися часи, вносилися певні незначні зміни і у весільні обряди. В наш час весільні звичаї і обряди не втратили своєї привабливості, міцно пов’язуючи минулі покоління нашого народу з сьогоденням.

Після укладання шлюбу молодята їдуть до батьків нареченої. Старики радять повертатися до домівки нареченої іншим шляхом, аби все погане, що відбувалося раніше в житті, не повторювалось. Дорогою односельці переливають молодим шлях, а наречений повинен був перенести наречену на руках. Старший боярин кидає гроші тому, хто переливав.

Вдома молодих зустрічають хлібом-сіллю батьки і дідусі з бабусями. Від вулиці до порога дому стелють доріжку і прикрашають її живими квітами. По ній молоді проходять до порога, кланяються дідусям, бабусям, батькам. Після цього молодята приймають вітання і побажання від рідних людей, беруть з рук батьків обрядовий, спечений у домашній печі, хліб з сіллю, цілують його і передають через голову, не озираючись, старостам. З рук батьків беруть по чарці горілки, пригубляють і виливають, теж не озираючись, за спину. Батьки запрошують молодих і гостей до столу. Молодих саджають у відведеному місці за стіл і стелять кожух, а під нього кладуть гроші.