Весільні традиції Полтави

Сервис статистики Свадебных сайтов: Obruchka-Top

Я тут

Увійти

Запитати (Маріанну)!

Дозволити самотнім гостям взяти ще когось? Але якщо наш весільний бюджет не дозволяє додаткових …
Хто платить за що? Існують якісь правила, що оплачує наречений, а що наречена?

Новини

Весільні традиції

12/08/2010

Весільний обряд – один з найважливіших етапів людського життя. Українське весілля, насамперед весілля давніх часів, наповнене своїми особливими національними моментами, не тільки відрізняє нас, українців, від світового людського співтовариства, але й фіксує та виявляє нашу неповторність. Сучасні процеси здійснюють вплив і на весільні традиції, які поступово втрачають народну ідентичність. Кожний регіон відрізняється піснями, одягом, правилами поведінки, поданням страв. Хоча одночасно є й багато спільного, тому що людей об’єднує спільна територія.

Лінки

У Полтавському регіоні дуже розповсюджені були весільні пісні-заспіви, які досі пам’ятають! Це звертання до матері, пісні, котрі виражають повагу до печі, звертання до зятя, сватів, свекрухи...

Є ряд магічних обрядів, направлених на майбутнє щасливе подружнє життя. Нареченій обов’язково плели вінок з різних квітів, і кожна квітка мала своє значення. Часто віночок плели з пташиного пір’я і штучних квітів. Також наречену підпоясували домотканим полотняним рушником, щоб вона достойно продовжила рід.

Коли донька їхала від мами, то в скриню з приданим клали вузликову ляльку – ніби оберіг і подругу для дівчини, котра йде до свекрухи.

Полтавське весілля починалося у середу: випікали весільні короваї, шишки. Короваї пекли і в нареченої, і у нареченого, тому що ці сім’ї поки ще вважалися різними. Під час весілля короваї ставили поряд, що символізувало об’єднання родів.

Коли тісто ще тільки готувалося, співали пісень певного змісту. Діжечку з тістом нагрівали кожухом, аби тісто росло. Затим на цю діжечку саджали молоду – як тісто росте, так і вона примножить рід... Поки короваї пеклися, вбрана наречена ходила по селу і запрошувала людей на весілля. А потім все село співало, гуляло!

Древній весільний обряд в Полтавському регіоні був веселим, яскравим, багатогранним. Хоча на весіллі і плакали – мама нареченої та її дружки, тому що її дівування закінчувалося. Однак свекруха раділа, забираючи невістку в свій дім з приданим.