Весільні традиції Запоріжжя - Весільні традиції, звичаї, свадебные традиции и обряды

Весільна обрядовість зазнавала змін під впливом різних факторів, проте основний обряд все ж залишався незмінний.

Весільні святкування українців починаються зі сватання і оглядин. Засилають сватів, домовляються з батьками, питають згоди нареченої. Наречений разом зі своїми батьками приходить в дім нареченої, частенько з пляшкою вина. Гостей відразу запрошують до столу, пригощають і домовляються про те, коли буде весілля, звичайно, якщо наречена згодна. Також були випадки, коли батьки одружували дітей навіть без їхньої згоди.

Сватаючи, старости приходили в домівку дівчини, приносили з собою хліб на рушнику. Домовившись з батьками і отримавши згоду нареченої, свати обмінювались хлібом з господарями, а дівчина перев’язувала їх рушниками. А якщо дівчина відмовляла старостам, то підносила замість хліба гарбуза. Загалом під час сватання дівчина повинна була поводити себе скромно, зазвичай вона перебувала в іншій кімнаті і батьки кликали її лишень для того, щоб вона дала остаточну відповідь. Матеріальний бік весілля під час сватання не обговорювався.

Якщо відповідь дівчини була позитивною, починали готуватися до весілля. Українці пекли коровай, шишки. Запрошували на весілля обов’язково самі молоді.

Саме весілля могло тривати два-три дні. Весілля починалося з плати «воротної» і викупу нареченої. Коли молода пара виходила з двору нареченої, то батьки обсипали їх зерном, цукерками, горіхами і благословляли їх. А батьки нареченого зустрічали молодих хлібом-сіллю.

Весільний стіл накривався переважно з українських національних страв. Варили кисіль, готували м’ясо, пекли паляниці. Поважне місце на весільному столі займали коровай і деревце, прикрашене різноколірними стрічками з паперу і квітами.

В суботу і неділю святкували весілля, а в понеділок привозили наречену до батьків снідати. Молода, за звичаєм, повинна була працювати напоказ – накривати на стіл, мити посуд, підмітати двір і т.д. Не обходилось на весіллі і без розваг. Найспритніші гості могли вкрасти в нареченого взуття або навіть саму наречену й вимагати викупу в нареченого і боярина.

На другий-третій день батьків молодят переодягали і катали на бричці, возили купатися до річки. Деякі із запрошених переодягалися у циганів. Цей день люди називають «кури» або «курятина». Ця назва виникла від традиції варити цього дня куряче м’ясо в котлах. «Цигани» могли зайти у двір будь-якого запрошеного і спіймати курку. Згідно з традиціями, молоді на весіллі обдаровували батьків і найближчих родичів. Дарували переважно одяг: сукню, сорочку або відріз тканини.