Кумедна історія кохання. Телефонний дзвінок. - Весільні історії- obruchka.ua

- Аня, я не знаю, що мені робити, я дійсно не знаю! Я так сильно люблю його, але я не думаю, що він відчуває те саме по відношенню до мене. Розумієш, коли я його бачу або думаю про нього, я нічого не можу з собою вдіяти, я мимоволі починаю посміхатись. Іноді, коли він бачить мою усмішку, він теж мені посміхається. І тоді в мене починають тремтіти коліна та паморочиться в голові.

Я знаю, ти думаєш, що він просто милий та симпатичний і не більше. Але, коли він починає говорити, виявляється, що він зовсім інший. Він такий турботливий і уважний, він такий... Я просто починаю відчувати, що не заслуговую на нього. І справді, я не для нього. Він занадто досконалий, ти тільки подивись на тих дівчат, що упадають за ним. Я ніколи не стану однією з них... Вони всі такі милі і красиві... Вони - не я! Я навіть не можу порівнювати себе з ними. Що я? Непомітна, сіра мишка... Та все одно, коли я бачу його, то всередині все завмирає і я знову посміхаюсь. Я тобі не казала, він дзвонив мені, хотів спитати про щось несуттєве, а я навіть не зрозуміла, чого він хоче! Я виглядала так безглуздо, я зовсім зніяковіла і постійно затиналась. А він був такий милий, зробив вигляд, що нічого не помітив і просто говорив про різні дрібнички, він допоміг мені почуватися краще. Він просто ідеальний і я добре розумію, що він не для мене... Але чому ж тоді я весь час мрію, щоб він мене помітив? Чому не можу спати вночі і думаю про нього, Аня?....... Аня, ти чуєш мене, де ти?

- Це не Аня...

Дівчина застигла і зовсім розгубилась.

- Боже, хто це?..

- Це той хлопець, чия посмішка так тебе бентежить. І я хочу сказати одну річ. Все те, що я щойно почув, я хотів сказати тобі з того часу, як вперше побачив. Я добирав слова і не наважувався освідчитись... Але тепер я хочу, щоб ти знала - ти саме та людина, з якою я мрію провести своє життя!